Перейти до вмісту
-
Рукопис статті, що надходить електронною поштою на адресу редакції: dec_history@kpnu.edu.ua, подається головному чи відповідальному редактору, що призначає рецензентів.
-
Рецензенти отримують бланк оформлення рецензії статті.
-
Рецензенти розглядають статтю за такими аспектами:
-
відповідність змісту статті темі, заявленій у назві;
-
відповідність змісту статті тематичним напрямкам збірника;
-
новизну тексту статті;
-
доцільність публікації статті з урахуванням актуальності теми та інтересу для широкого кола читачів;
-
позитивні сторонни та недоліки статті.
-
Термін рецензування – 1 місяць.
-
Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування).
-
Рецензенти повинні дотримуватися вимог до етики у наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics) і бути об’єктивними та неупередженими.
-
Якщо обраний рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених у рукописі, він має повернути рукопис.
-
Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам.
-
Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою його роботою. Якщо є сумніви, рецензент має відразу повернути рукопис без рецензії, зазначивши про зіткнення інтересів.
-
Рецензент не має права оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про публікацію рукопису.
-
Рецензент має поводитися з рукописом, який підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
-
Рецензенти мають чітко пояснити й аргументувати свої міркування щодо статті, щоб редактори й автори зрозуміли, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися покликанням на відповідне джерело.
-
Рецензент має відмічати будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, які мають безпосереднє відношення до статті, що рецензується, а також враховувати зауваження по недостатньому цитуванню автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені.
-
Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого друкованого органу.
-
Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даній статті, якщо на це немає згоди автора.
-
Рецензенти повертають рукопис статті з ґрунтовною рецензією, в якій розкрита актуальність проблеми, позитивні сторони дослідження та вказані недоліки. Рецензія закінчується чітким висновком: «До друку» або «На доопрацювання», або «Не рекомендується до опублікування» (з обґрунтуванням причини відхилення).
-
Якщо один рецензент дав позитивну рецензію на статтю, а інший – негативну, стаття направляється до третього рецензента для винесення остаточного рішення.
-
У разі необхідності доопрацювання статті, рукопис повертається автору із зазначенням недоліків. Після доопрацювання автор повторно направляє статтю до редакції, а рецензент повторно перевіряє виправлення зауважень і надає новий висновок.
-
Після рекомендації рецензента статті «До друку» рукопис подається на засідання редакційної колегії для затвердження змісту поточного номера збірника, в якому рекомендується до опублікування.