1. Рукопис статті, що надходить електронною поштою на адресу редакції: kob-1974@ukr.net, подається головному чи відповідальному редактору, що призначає рецензентів.
2. Рецензенти отримують бланк оформлення рецензії статті.
3. Рецензенти розглядають статтю за такими аспектами:
• відповідність змісту статті темі, заявленій у назві;
• відповідність змісту статті тематичним напрямкам збірника;
• новизну тексту статті;
• доцільність публікації статті з урахуванням актуальності теми та інтересу для широкого кола читачів;
• позитивні сторонни та недоліки статті.
4. Термін рецензування – до 15 днів.
5. Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування).
6. Рецензенти повинні дотримуватися вимог до етики у наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics) і бути об’єктивними та неупередженими.
7. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених у рукописі, він має повернути рукопис.
8. Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам.
9. Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою його роботою. Якщо є сумніви, рецензент має відразу повернути рукопис без рецензії, зазначивши про зіткнення інтересів.
10. Рецензент не має права оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про публікацію рукопису.
11. Рецензент має поводитися з рукописом, який підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
12. Рецензенти мають чітко пояснити й аргументувати свої міркування щодо статті, щоб редактори й автори зрозуміли, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися покликанням на відповідне джерело.
13. Рецензент має відмічати будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, які мають безпосереднє відношення до статті, що рецензується, а також враховувати зауваження по недостатньому цитуванню автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені.
14. Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого друкованого органу.
15. Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даній статті, якщо на це немає згоди автора.
16. Рецензенти повертають рукопис статті з ґрунтовною рецензією, в якій розкрита актуальність проблеми, позитивні сторони дослідження та вказані недоліки. Рецензія закінчується чітким висновком: «До друку» або «На доопрацювання», або «Не рекомендується до опублікування» (з обґрунтуванням причини відхилення).
17. Якщо один рецензент дав позитивну рецензію на статтю, а інший – негативну, стаття направляється до третього рецензента для винесення остаточного рішення.
18. У разі необхідності доопрацювання статті, рукопис повертається автору із зазначенням недоліків. Після доопрацювання автор повторно направляє статтю до редакції, а рецензент повторно перевіряє виправлення зауважень і надає новий висновок.
19. Після рекомендації рецензента статті «До друку» рукопис подається на засідання редакційної колегії для затвердження змісту поточного номера збірника, в якому рекомендується до опублікування.